Теорія міжнародних відносин
Нижче подано демонстраційні (скорочені) версії презентацій окремих лекцій. Повні версії лекційних матеріалів можна отримати у комп'ютерному класі кафедри міжнароднх економічних відносин (вул. Тершаківців 2, к. 320).
Лекція 1 Засадничі поняття теорій міжнародних відносин
Лекція 2 Меркантилізм і неомеркантилізм
Лекція 3 Лібералізм і неолібералізм
Лекція 4 Марксизм і неомарксизм
Лекція 5 Реалізм
Лекція 6 Діяльність національних урядів
Лекція 7 Найважливіші питання сучасних міжнародних відносин
Домашні завдання #3
Програма курсу
Оксана Паранчук " ПРИЧИНИ СТРІМКОГО КОЛИВАННЯ КУРСУ ДОЛАРА ВІДНОСНО ГРИВНІ" - Народне словов №40 (9118)
Лілія Карабіна "Вплив світової фінансової кризи на економіку України" - Народне словов №40 (9118)
Олена тумко "Судний днь" світової економіки - Львівська газета №39
ХТО НЕ впускає нас у НАТО?
Чому «ігри патріотів» у нашому парламенті не припиняються, і скільки можна вже вставляти палки в колеса власному народу? Коли наші політики вже зрозуміють, що в НАТО вступають не країни і не уряди, а демократичні суспільства і національна згода, детермінована новою свідомістю і свідомим вибором?
За результатами жовтневого соціологічного опитування Центру Розум-кова, лише 3 % респондентів визнали рівень власної поінформованості про НАТО високим, майже половина - низьким, 12 % повідомили, що не мають жодної інформації. Лише 0,2 % опитаних виявили знання реальних вимог, що їх висуває Альянс до України у разі її приєднання.
На шістнадцятому році нашої незалежності вже можна робити висновки - політична еліта України не навчилась поважати свій народ, вбачаючи у ньому лише виборчий матеріал короткотермінового вжитку. НАТО - лише один із багатьох тестів на повагу влади до громадян, але досить чутливий, оскільки «східно-» та «західнозапрограмовані» еліти добре розуміють, що від цього, за великим рахунком, залежить майбутнє України, а головне - успіх їхньої політичної кар'єри чи бізнесу.
Українське суспільство безпеку держави бачить не у змаганні альтернатив НАТО - Росія (що майже адекватно США - Росія), а у поєднанні двох позицій задля побудови безпечної Європи, де Україна матиме належне місце.
Юлія БЕНЬ,
студентка Львівської
Комерційної Академії.
Україна в СОТ очима студента
Здавалося б, досить серйозне питання входження України у Світову Організацію Торгівлі мало цікавить сучасного студента. Адже в нас час є безліч інших (зовсім не економічних і не політичних) питань та проблем, якими «забита» голова студента..,
Я-студентка Львівської Комерційної Академії, навчаюся на другому курсі і хочу зазначити, що неодноразово доводилося висловлювати свою власну точку зору по цьому питанню та й, взагалі, досить часто саме тема «України і СОТ» задавалася в якості домашнього завдання.
І справді, проблеми і перспективи входження України в СОТ на сьогоднішній день хвилюють чимало економістів, політиків та й звичайного громадянина, тим більше, що ситуація в нашій країні, на мою думку, з кожним днем стає дедалі проблемнішою.
На даний момент проведено 16 офіційних засідань з заявки України на вступ до СОТ, але поки що результату, який нам потрібен, немає. Постає питання: за ким затримка? Адже вхід у цю організацію нам дуже потрібний, бо це є один з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України, який розглядається, як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій.
Вже сьогодні в цю організацію входять 150 країн і досить цікавим є те, що всі без вийнятку сусіди України вже є дійсними членами СОТ, тим більше, що на країни-члени СОТ припадає 70 % українського експорту. Звичайно, ми повинні ще багато працювати аби досягти поставленої мети. Ця громіздка праця полягає у врегулюванні багатьох сфер, серед яких: вивізне мито на сільськогосподарську продукцію, страхова та банкова діяльність, ввезення транспортних засобів на територію України, оподаткування сільськогосподарських підприємств та багато іншого. Бачимо, що роботи для наших державних діячів, які займаються цим питанням, є ой як багато. І якщо Росія нам «ставить палки в колеса» на шляху до вступу у НАТО, то тут якихось особливих загроз з боку цієї держави немає. Сподіваюся, що вже в скорому часі зможу написати своєрідну наукову роботу на тему: «Україна, як дійсний член СОТ», адже ми так довго ідемо до цього...
Марія ФЕДЮК, студентка Львівської Комерційної Академії
ЧОМУ ДЕХТО НЕ ХОЧЕ В HАТО?
Вступ України до НАТО є однією з найгостріших та найактуальніших тем сучасного політичного життя. Противників вступу серед різних груп населення України чимало. Чим викликане негативне ставлення деяких соціальних груп до перспективи входження до Альянсу? Насамперед причини цього слід шукати в недавньому минулому.
Теза „НАТО-ворог" укорінювалась у свідомість кількох поколінь громадян СРСР, зокрема українців, і країн Варшавського договору. Треба визнати, що ця пропагандистська робота дала свої наслідки. До цього часу в свідомості певних верств населення зберігся заяложений пропагандистський штамп холодної війни. Це великою мірою пояснює ту обставину, що серед найбільш активних противників вступу України до НАТО чимала кількість наших співвітчизників-ветеранів, які колись спільною перемогою разом з британцями, американцями, французами, поляками та представниками народів інших країн врятували людство від фашистсько-гітлерівської чуми.
Крім того, коріння негативних настроїв щодо НАТО серед достатньо освічених прошарків населення, зокрема військових ветеранів, які своїм служінням довели відданість батьківщині й народу, слід шукати також у недостатній інформаційній роботі серед населення, насамперед, на мою думку, в недостатній прозорості політичної мотивації вступу України в НАТО.
Слід визнати, що воєнна політика є не стільки часткою внутрішньої політики держави, скільки основною складовою її зовнішньої політики. Враховуючи зміни, що відбулися з розширенням НАТО і наближенням його до кордонів нашої держави, варто визнати, що основоположною складовою сучасної і перспективної воєнної політики України є збереження миру. Росія, що веде війну в межах власної держави, в основу власної воєнної політики покладає дещо інші принципи.
Окремо слід зауважити, що рівень співпраці Росії з НАТО досить активний. Розвиваються також відносини з НАТО Білорусі в рамках програми „Партнерство заради миру". Як видно з публікацій у засобах масової інформації, ні пересічні громадяни, ні впливові політики Білорусі та Росії не виступають категорично проти розширення такого співробітництва власних країн з Альянсом, а проти розширення співробітництва України з НАТО виступає чимало знаних російських політиків. Відомо, що Росія розраховує через структури НАТО взяти участь у створенні європейської системи протиракетної оборони. Отже, українським політикам, які лякають співвітчизників можливими негараздами для України в разі вступу до НАТО, варто поміркувати над позицією Росії, яка співпрацює з усіма країнами та організаціями, де це для неї вигідно, і не визнає жодних «слов'янських» аргументів. Нема розумних аргументів щодо обмеження політичної волі в цьому питанні і для України.
Нарівні з усіма європейськими народами українці вважають себе відповідальними за збереження миру в тій частині світу, яка породила дві світові війни. Виходячи із віковічних прагнень українського народу, в основу політичної мотивації вступу України до НАТО слід поставити забезпечення миру навколо нашої країни та в усій Європі. Ця самодостатня теза може бути зрозумілою і близькою багатьом із тих, хто виступає сьогодні проти нашого вступу до НАТО. Воєнна доктрина України та стратегія безпеки повинні базуватися на такій політичній мотивації. Вступаючи до НАТО, Україна прагне міцного миру в Європі. Це треба розуміти всім нашим співвітчизникам, як і народам сусідніх держав.
Оксана ПАРАНЧУК,
студентка Львівської комерційної
академії.
УКРАЇНА І COT -ВЗАЄМНА ВИГОДА
Сучасні реалії життя вимагають від України виваженої зовнішньоекономічної політики і в сфері торгівлі в умовах міжнародної співпраці з загальновизнаними міжнародними економічними організаціями. Звичайно, для ефективної участі у цій системі наша держава змушена відстоювати свої національні інтереси в рамках тих угод, до яких приєднується. Ось чому так важливо розглянути, чому вступ України до COT (Світової організації торгівлі) відповідає її стратегічним інтересам, і чи справді це є важливим кроком на шляху набуття членства в Європейському Союзі.
Отож, в умовах інтеграції України в світовий економічний простір, Україна мусить координувати свою політику в глобальнішому масштабі, тобто впроваджувати стабільні і прозорі правила ведення бізнесу, реформувати торгівельний режим, а це, в свою чергу, означає полегшений доступ до світових ринків, зменшення їх витрат і комерційних ризиків, забезпечення свободи транзитних перевезень, зменшення втрат експортерів від дискримінаційних заходів, створення можливостей для справедливого вирішення спорів, що виникають у стосунках із зарубіжними фірмами. Вступивши у СОТ, наша держава матиме можливість також брати участь у багатосторонніх торгівельних переговорах та відстоювати на цих переговорах власні національні інтереси при формуванні багатосторонніх правил економічного регулювання. Не секрет, що останнім часом Україна йшла переважно шляхом застосування до імпортерів ускладнених процедур сертифікації, що викликало штучне обмеження торгівлі і нерівноправний доступ зарубіжних фірм на ринок України. Знизивши торпвельні бар'єри, прийнявши міжнародні ринкові правила у цих сферах, Україна, як член COT, посилить стимули для проведення внутрішніх економічних реформ, розвитку справжнього конкурентного середовища, зменшення всеосяжної тінізації економічної діяльності та рівня корупції. А все це, безумовно, покращить клімат для інвестицій та інновацій, сприятиме зростанню обсягів виробництва, зайнятості, рівня доходів, сприятиме зміцненню державного бюджету та добробуту населення.
Можливе набуття членства України в COT дозволить інтенсифікувати її розвиток, сприятиме органічному входженню в сучасні високотехноло-гічні структури лише на основі послідовного формування й зміцнення ви-сокотехнологічної моделі конкурентоспроможності, адже ключовими проблемами повинні залишатися у зв'язку з цим збереження власної ідентичності, запобігання загрозам економічної безпеки та уникнення зміщення у периферійну зону світового господарства.
Так, перед Україною можуть відкритися якісно нові можливості щодо розвитку стосунків з структурами ЄС вже в короткий період часу, як і підвищення рівня розвитку всього українського суспільства. Та ще раз наголошую: за мудрої, виваженої діяльності наших урядовців.
Лілія КАРАБІН, студентка II курсу факультету «Міжнародні економічні відносини»
Львівської комерційної академії
ЦРУ катувало дипломата
Марина Зіновенко
Другий секретар посольства Ірану в Іраку Джа-ляль Шарафі днями дав прес-конференцію для іранських і закордонних кореспондентів і розповів про тортури, від яких потерпав після того, як його викрали працівники спецслужб у Багдаді, інформує "Інтерфакс" із посиланням на агентство IRNA.
Шарафі протягом усієї прес-конференції сидів у кріслі-візку та мав хворобливий вигляд. Він розповів ЗМІ, що після викрадення його тримали в камері неподалік багдадського аеропорту, де неодноразово чинили над ним психологічне та фізичне насилля. За словами дипломата, його катувала група з восьми співробітників іракських спецслужб на чолі з американським командиром. Власне ця людина, яка розмовляла англійською мовою, відповідала за допит.
Іранський дипломат розповів, що на відмову відповідати на безпідставні звинувачення американець від-реагував кулаками. Внаслідок "дачі свідчень" дип-представникові зламали ніс, пошкодили барабанну перетинку та хребет. У прес-конференції також узяли участь лікар і психолог, які підтвердили катування, що їх зазнав іранський дипломат.
Нагадаємо, Джаляля Ша-рафі викрали в Багдаді 4 лютого та звільнили 3 квітня.
За його словами, викрадення відбулося за посередництва іракських спецслужб, які працюють під контролем ЦРУ. Потім дипломата перевезли на одну з військових баз неподалік аеропорту Багдада. Заарештованого почали допитувати арабською й англійською мовами.
"Запитання співробітників ЦРУ стосувалися присутності та впливу Ірану в Іраку, їх цікавили обсяги допомоги, яку надав Тегеран уряду Нурі аль-Маліки, шиїтським, сунітським і курдським угрупованням, - зазначив іранський дипломат. - Після того, як я відповів щодо офіційних відносин між Іраном і Іраком, вони посилили катування та катували мене й удень, і вночі".
Згодом під тиском іранської сторони дипломата відпустили. Цікаво, що дещо раніше керівник прес-служби держдепартаменту США Шон Маккормак заявив, ніби американська влада зібрала "переконливі та чіткі докази" втручання Ісламської Респуоліки в справи сусідньої держави, отримані "з різних джерел".
За його словами, йшлося передовсім про свідчення передачі бойовикам в Іраку технологій і матеріалів, за допомогою яких створюють могутні вибухові пристрої.
Тегеран поклав відповідальність за викрадення дипломата на СІЛА. Водночас представники американського командування заперечували, що Сполучені Штати або міністерство оборони Іраку мають якийсь стосунок до злочину.
Марина Зіновенко
ЄВРО В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЦІ
Формування єдиного Європейського Союзу займає значну частину історичного, економічного життя Європи і світу, зокрема, України. Одним з важливих етапів формування сучасного ринку України мало стати запровадження 1 січня 1991 року єдиної європейської валюти - євро. Валюта євро отримала свій логотип і код за ISO (INTERNATIONAL STANDART ORG.) - EUR/978.
Безперечно, що всі процеси, які відбуваються в межах ЄС, мають широкий міжнародний резонанс. Які ж наслідки введення євро для України? Відносини нашої держави з ЄС закріплені угодою про партнерство (14.06.1944). Сьогодні Україна має торгівельні зв'язки з усіма членами ЄС, тому запровадження єдиної європейської валюти мало значний вплив на економіку нашої держави.
Перш за все, слід зазначити, що основною резервною валютою в Україні надалі залишається долар США. Щодо самого населення, то ставлення до євро і зараз є недовірливим чи навіть негативним, тобто ще нескоро населення використовуватиме євро для нагромадження заощаджень і розрахунків. Якщо враховувати рівень експорту з країн ЄС, то вигоди від застосування євро для України не є істотними. Втім, євро може використовуватись Україною, як валюта платежу, коли ціна контракту визначається в доларах США, а платіж надходить в євро. Це залежить від курсу долара та євро за НБУ Наявність євро на ринку полегшує зовнішню торгівлю з ЄС; прозорість цін поліпшує конкуренцію в єврорегіоні, що відкриває більший доступ до Європи. Найбільшу користь від.наявності євро отримують підприємства та установи України, які мають клієнтів і партнерів у західноєвропейських країнах. Виграли також комерційні банки. Оскільки перед ними відкриваються нові перспективи діяльності - прискорення швидкості операцій, надання нових послуг Це, насамперед, стосується тих українських банків, які мають кореспондентські рахунки з банками у Європі.
Отже запровадження нової європейської валюти євро не спричинило негативних наслідків для економіки України. Сьогодні важко прогнозувати, наскільки глибоко проникне євро в Українську економіку і чи заслужить довіру у населення.
Павло СТРОГУШ, Роман КУТЕЛЬМАХ, студенти Львівської комерційної академії.
Рубіш I.I. Львівська комерційна академія THE ROLE OF INTERNATIONAL RELATIONS THEORIES IN SCIENTIFIC DEVELOPMENT
International relations (IR), a branch of political science, is the study of foreign affairs and relations among states within the international system, including the roles of states, inter-governmental organizations (IGOs), non-governmental organizations (NGOs), and multinational corporations (MNCs). It is both an academic and public policy field, and can be either positive or normative as it both seeks to analyze as well as formulate the foreign policy of particular states.
Apart from political science, IR draws upon such diverse fields as economics, history, law, philosophy, geography, sociology, anthropology, psychology, and cultural studies. It involves a diverse range of issues, from globalization and its impacts on societies and state sovereignty to ecological sustainability, nuclear proliferation, nationalism, economic development, terrorism, organized crime, human security, and human rights [2].
As any science International Relations has to have some base, because no development can be made if there is no foundation for it. Talking about IR we have to emphasize some theories that are the starting point for all innovations. Positivist Theories
Liberalism/idealism/Liberal Internationalism
Liberalism arose after World War I in response to the inability of states to control and limit war in their international relations. Early adherents include Woodrow Wilson and Norman Angell, who argued variously that states mutually gained from cooperation and that war was so destructive to be essentially futile. Liberalism was not recognized as a coherent theory as such until it was collectively and derisively termed idealism by E. H. Carr. Realism
Realism was a response to liberalism that chiefly denies that states seek to cooperate. Early realists such as E.H. Carr and Hans Morgenthau argued that, for the purpose of increasing their security, states are self-interested, power-seeking rational actors. Any cooperation between states is explained as purely incidental. Realists saw World War II as the vindication of their theory. It should be noted that classical writers such as Thucydides, Machiavelli, and Hobbes are often cited as the "founding fathers" of realism by contemporary self-described realists. However, while their work may support realist doctrine, it is not likely that they would have classified themselves as realists (in this sense of the term). Neorealism
Neorealism is largely the work of Kenneth Waltz (who actually called his theory "structural realism"). While retaining the empirical observations of realism, that international relations are characterized by antagonistic interstate relations, neorealists point to the anarchic structure of the international system as the cause. They reject explanations that take account of states' domestic characteristics. States are compelled by relative gains and balance against concentration of power. Unlike realism, neo-realism seeks to be scientific and more positivist. What also
distinguishes neo-realism from realism is that the former does not accept the latter's emphasis on the behavioral explanation of international relations.
Neoliberalism
Neoliberalism seeks to update liberalism by accepting the neorealist presumption that states are the key actors in international relations, but still maintains that non-state actors (NSAs) and intergovernmental organizations (IGOs) matter. Proponents such as Joseph Nye argue that states will cooperate irrespective of relative gains, and are thus concerned with absolute gains. The growing interdependence throughout the Cold War through international institutions means that neo-liberalism is also called liberal institutionalism. This also means that nations are, in essence, free to make their own choices as to how they will go about conducting policy without any international organizations blocking a nation's right to sovereignty. Neoliberalism also contains an economic theory that is based the use of open and free markets with little, if any, government intervention to prevent monopolies and other conglomerates from forming [3]. Post-positivist/reflectivist theories International society theory (the English school)
International society theory, also called the English School, focuses on the shared norms and values of states and how they regulate international relations. Examples of such norms include diplomacy, order, and international law. Unlike neo-realism, it is not necessarily positivist. Theorists have focused particularly on humanitarian intervention, and are subdivided between solidarists, who tend to advocate it more, and pluralists, who place greater value in order and sovereignty. Nicholas Wheeler is a prominent solidarist, while Hedley Bull is perhaps the best-known pluralist [1].
Social Constructivism
Social Constructivism encompasses a broad range of theories that aim to address questions of ontology, such as the Structure and agency debate, as well as questions of epistemology, such as the "material/ideational" debate that concerns the relative role of material forces versus ideas. Constructivism is not a theory of IR, for example in the manner of neo-realism, but instead is a social theory.
Constructivism in IR can be divided into what Hopf (1998) calls 'conventional' and 'critical' constructivism. Common to all varieties of constructivism is an interes in the role that ideational forces play. The most famous constructivist scholar. Alexander Wendt noted in a 1992 article in International Organization (later follow up by a book, Social Theory of International Politics (1999)) that "anarchy is what states make of it". By this he means that the anarchical structure that neo-realists claim governs state interaction is in fact a phenomenon that is socially construe and reproduced by states. For example, if the system is dominated by states that anarchy as a life or death situation (what Wendt terms a "Hobbesian" anarchy) the system will be characterized by warfare. If on the other hand anarchy is seen in restricted (a "Lockean" anarchy) then a more peaceful system will exist. Anarchy this view is constituted by state interaction, rather than accepted as a natura immutable feature of international life as viewed by neo-realist IR scholars.
Critics, however, abound from both sides of the epistemological divide-
positivists say the focus on the state at the expense of ethnicity/race/class/gender makes social constructivism yet another positivist theory. The use of implicit rational choice theory by Wendt has also raised criticisms from scholars such as Steven Smith. Positivist scholars of (neo-) liberalism/realism hold that the theory forgoes too many positivist assumptions for it to be considered positivist.
In conclusion we would like to admit that all the theories presented above are a result of long years work and research. Basically each modern theory derives from these fundamental concepts of great importance. Theories of IR are also irreplaceable when making predictions concerning the future of mankind, which is becoming more globalized, that is why these theories should be kept in mind.
Literature used:
1. "International Relations" by Colin Elman, Miriam Fendius Elman - 2003 - 400 pages
2. "International Relations" edited by Andrew Linklater - 2000 - 2234 pages
Європейський банк з українським серцем
Львівська обласна дирекція Райффайзен Банку Аваль стала переможцем престижного регіонального рейтингу „Галицький лицар" в категорії „Галичина" за підсумками діяльності у 2006 р.
Вшанування достойних та амбітних „Галицький лицар" проводиться з 1999 року, проте цьогорічне вручення відрізнялося широкою географією номінантів та гостей свята - за честь називатися шляхетним охоронцем Галицької Корони змагалися громадяни Сполучених штатів та Польщі, представники Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини. За традицією „Галицького лицаря" висунення претендентів проводиться в категорії „Галицький лицар" - визначні персонали мистецтва, журналістики, науки, освіти, спорту, меценатства та „Галичина" - провідні установи та організації в галузі медицини, торгівлі, it-технологій, банківської справи, консалтингу, туризму. Переможців визначає капітула „Галицького лицаря" - почесна рада, до якої входять переможці попередніх років. Також проводилось інтернет голосування, результати якого мали дорадче значення.
Свою нагороду як переможець в номінації „банк року" Львівська обласна дирекція Райффайзен Банку Аваль отримала за проведення успішного ре-брендінгу у 2006 p., який пов'язаний із входження українського банку «Аваль» до міжнародної банківської групи Райффайзен, представленої у 16-ти країнах Центральної та Східної Європи. Таким чином, Найближчий Великий Банк став ще й Найближчим Європейським Банком, що для клієнтів тепер означає, окрім традиційної надійності банку, ще й отримання послуг за європейськими стандартами.
Також дипломом „Галицького лицаря" відзначено участь банку у фінансуванні АПК та сектору реальної економіки, і що найважливіше для банкірів - високу ступінь довіри серед населення. Активна участь банку в кредитуванні стратегічних галузей економіки регіону та підтримка сільськогосподарських підприємств є логічним продовженням традицій „райффайзенівських" спілок, що ще понад 120 років тому успішно сприяли розвитку підприємництва та фермерства в Галичині.
Райффайзен Банк Аваль успішно використовує найкращі традиції банківської справи та оперативно реагує на потреби сучасного клієнта, адже можливість швидко і просто реалізувати його фінансові потреби є першочерговим принципом у повсякденній роботі фінансової установи.
Цьогоріч Райффайзен Банк Аваль відзначив 15 років з дня свого заснування. Впродовж усього часу роботи на ринку банківських послуг України Банк неодноразово відзначено у міжнародних та вітчизняних рейтингах як успішний, професійний та надійний. Так, у 2006 р. „Райффайзен Банк Аваль" отримав національну премію „Вибір року" за кращу іпотечну програму та звання «Найбільш професійний банк» фінансового рейтингу - 2006, що проводився газетою «Бізнес». Проте особливо дорогим та важливим для Львівської дирекції „Райффайзен Банку Аваль" є звання кращого банку Галичини, адже це результат їхніх власних щоденних зусиль та належна оцінка репутації Банку.
До речі, святкування свого дня народження „авалівці" присвятили усім клієнтам, партнерам та друзям, реалізувавши спільно із зіркою світової оперної сцени Володимиром Гришком новаторський для України проект „Обличчя нової опери. Один з концертів унікального туру містами України відбувся у стінах Львівської опери, подарувавши львів'янам свято класичної музики, вдало інтерпритованої сучасними аранжуваннями, хореографією та світловим шоу. Коментуючи співпрацю з Райффайзен Банком Аваль, визначний тенор назвав його європейським банком з українським серцем, який будучи у структурі міжнародної банківської групи, працює в Україні і для українців.
Ліцензія НБУ № 10 від 11.10.2006 р.
Студент ЛКА (МЕВ)
Крамаров С.О. група 282
Міжнародний ракурс
ДЛЯ ЗАХИСТУ ЦІЛІСНОСТІ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНА ЗВЕРТАЛАСЯ В 00Н
Цього року вся світова громадськість буде відзначати 62-річчя Організації Об'єднаних Націй (ООН), що є центром вирішення проблем, з якими зіштовхується людство. Страхіття Другої світової війни змусили людей замислитись над своїм майбутнім, тому була висунута мета - створення організації, яка б забезпечила такі умови для співіснування країн, що ліквідували б можливість виникнення збройного конфлікту чи навіть війни. Спочатку ООН попереджала різні збройні конфлікти, сьогодні ж ця організація виконує безліч функцій, зокрема, займається здійсненням соціально-економічних реформ у світі, економічними проблемами, правами та захистом людини тощо.
1 січня 1942 р. представники 26 країн дали згоду від імені своїх урядів продовжувати спільну боротьбу проти країн, що розв'язали Другу світову війну. Саме в «Декларації Об'єднаних Націй» від 1 січня 1942 року було вперше вжито назву «Об'єднані Нації», яку запропонував президент США Франклін Д. Рузвельт. Після цієї події організація почала активно розвиватися і розширювати свої кордони. 25-26 червня 1945 р. у Сан-Франциско відбулася Конференція Об'єднаних Націй, а вже 26 червня 1945 року представники 50 країн підписали Статут ООН. 24 жовтня 1945 року його було ратифіковано. День ратифікації Статуту ООН вважається офіційною датою створення Організації Об'єднаних Націй. Сьогодні в складі ООН налічується 189 країн-учасниць. її членами можуть стати миролюбні (незалежні) держави, які беруть на себе обов'язки згідно зі Статутом ООН. Генеральна Асамблея ООН приймає і реєструє нових членів за рекоменданцією Ради Безпеки.
Одним із засновників ООН була й Україна. Наша держава має вже значний досвід у роботі цієї організації. Наставали і такі моменти в історії нашої незалежної держави, коли Україна змушена була неодноразово звертатися до ООН з метою захисту своєї територіальної цілісності. Ці звернення були пов'язані з питаннями про Крим (1992 р.), Севастополь (1993 р.).
Україна не тільки просить допомоги, вона також сумлінно виконує свої обов'язки у цій організації, зокрема, бере активну участь у миротворчій діяльності ООН і допомагає країнам, які потребують невідкладної допомоги.
Надія ЧИХАРІВСЬКА,
студентка 2-го курсу МЕВ Львівської Комерційної
Академії.
Це солодке слово "евро"...
Згідно з результатами останніх досліджень, українці найбільше довіряють саме цій іноземній валюті
Попри коротку історію існування, євровалюта з кожним роком зміцнює позиції. Ось і в Україні популярністю євро значно випереджає національну валюту. Так, гривні довіряє лише 15% українців, довіру долару висловлюють 37%, а євро - аж 41%. зростання популярності єврогрошей констатують і фінансисти. Про це - у розмові з Борисом Бордюгом, старшим економістом Міжнародного центру досліджень.-Чому українці віддають перевагу євровалюті - через її стабільність?-Якщо глянути на структуру зобов'язань банків перед населенням, тобто на кошти, які люди несуть у банки, то частка усіх валют, за винятком гривні та долара, буде зовсім невисокою. Частка євро та інших валют - незначна. Хоча, звичайно, треба визнати той факт, що через зміцнення курсу євро, щодо долара та гривні ця валюта дає додатковий прибуток її власникам. Люди вірять, що ця тенденція не буде порушена, тому популярність євро зростає.
- Ще донедавна українці більше довіряли долару. Тепер ця валюта здала свої позиції?
- Не згоден з тим, що долар останніми роками був найпопулярнішою валютою, принаймні для українського населення. От візьмімо, для порівняння, період від 2000 до 2007 року. Тоді, ще до подій 11 вересня, на українському готівковому ринку один долар коштував 5,6 гривні. Тепер курс - 5,05, тобто гривня за останні шість років зміцніла. А якщо врахувати, що процентні ставки у гривнях набагато вищі, ніж в інших валютах, то про значні переваги долара над національною валютою не йдеться.
- Якщо гривня вигідна, то чому населення їй не довіряє?
- Це наслідки ментальні або ж психологічні. Адже у 1990-х роках люди пережили стрес - знецінення вкладів у національній валюті. Зараз триває процес становлення довіри, і громадяни розуміють, що прибутковість гривні вища за будь-яку іншу валюту.
Ірина ЯНДЬО
ЛОО УНП не змінює позицію щодо походу на дострокові вибори единим пропрезидентским блоком
Львівська обласна організація УНП залишається прихильником власної ж ініціативи об'єднання всіх правих партій у єдину потужну силу і надалі обстоює ідею творення "Української правиці". Однак ситуація з достроковими виборами, що викликана глибокою політичною кризою, може знівелювати ідею об'єднання правих, якщо політики втратять відчуття реальності.
Коли йдеться саме про дострокові вибори, то на даний момент дуже важливо мати представників УНП і правиці у парламенті. Як вважає голова ЛОО УНП Богдан Козак, "з точки зору політичної структури-зації України, похід правицею є логічним, але дострокові вибори не є найкращим часом для того, щоби займатися таким складним процесом. За два місяці важко донести до виборця свою ідеологію. Не реально за такий короткий час з декількох, хай навіть ідеологічно споріднених, однак все ж різних, політичних сил створити єдину команду однодумців, яка діятиме як один кулак, зокрема у кризових ситуаціях. Зрештою, соціологічні опитування також, на жаль, показують, що наш виборець ще не готовий голосувати за ідеологи.
Позиція ЛОО УНП є доволі прагматичною - ризикувати не можна. "Так, ми зробили велику роботу. УНП довелося багато у чому поступитися партійними інтересами, створюючи блок "Українська правиця", але ми добилися часткового результату, якого очікували від нас наші прихильники. Адже без "Свободи" і КУНу "Українська правиця" не охоплює всього правого електорату. Щоби об'єднання правих сил здійснилося, воно має бути поступовим, і кожен наш крок має бути результативним. Отримавши хай кількісно невелике, порівняно з нашими амбіціями, представництво, ми насамперед подолаємо інформаційний вакуум, що створився навколо УНП, і отримаємо можливість доносити ідеї правиці до народу, щоби на наступних виборах впевнено виступити як самостійна, сильна права політична сила "Українська правиця"" - заявив Богдан Козак. Саме тому, на черговому етапі міжпартійного з'їзду львів'яни голосували за пропозицію доручити лідерам Української правиці продовжити переговори з "Нашою Україною" щодо створення мегаблоку на дострокових виборах. Одночасно, ЛОО УНП наполягає на включенні до складу "Української правиці" ВО "Свобода" та КУН.
Рішення між партійного з'їзду, на думку депутата Львівської облради Олега Немчінова, має відбитися також на розкладі сил у Львівській обласній раді. Адже з'їзд блоку "Українська Правиця" закликав регіональні організації' НРУ, УНП та УРП "Собор" до активізації спільних дій та розширення Блоку. На думку пана Немчінова, першим таким кроком має стати утворення міжфрак-ційних об'єднань "Українська Правиця" за участю фракцій НРУ та УНП в обласній та інших радах, а також долучення до них фракцій КУН та ВО "Свобода".
Юлія МОРИКИШКА
На погашення відсотків на кредити для населення у бюджеті передбачено 3 млн.три.
Минулого тижня депутати Львівської обласної державної адміністрації" (Львівської ОДА) обговорили підсумки реалізації заходів обласної Програми енергозбереження для бюджетної сфери і населення на
2006 - 2008 роки в І кварталі
207 року, спрямованої на зменшення рівня споживання енергоресурсів і надання "пільгових" кредитів фізичним та юридичним особам. Як результат, споживання природного газу на території області таки вдалося зменшити на 30%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та от майже у половині з районів не було видано жодного такого кредиту.
Нагадаємо, що торік представники Львівської ОДА, «Електрон-банку», «Кредобанку», банку «Львів», львівського регіонального управління банку «Надра», а також кредитних спілок «Анісія», «Вигода» та «Самопоміч» підписали генеральну угоду про забезпечення фінансування програми енергозбереження. Реалізуючи обласну Програму енергозбереження для бюджетної сфери і населення, Львівська ОДА розробила механізм, що передбачає компенсацію відсотків банкам та кредитним спілкам, які надають кредити фізичним та юридичним особам. Таким чином, фінансові установи, які взяли участь у підписанні генеральної угоди, взяли на себе зобов'язання надавати кредити фізичним та юридичним особам, беручи за це 16 - 17% річних, з яких 15% компенсуватиме безпосередньо Львівська ОДА. Решта -1-2% погашатиме сам позичальник коштів. Це важливий крок, на думку депутатів, який дасть змогу реконструювати систему опалення і поволі змінювати структуру споживання газу.
Зараз у бюджеті області на погашення відсотків кредитів для населення у межах цієї Програми передбачено 3 млн. грн. Разом із тим, майже у половині з районів на сьогодні не було видано жодного такого кредиту. Як повідомив начальник відділу з питань енергозбереження Львівської ОДА Микола Савка, у І кварталі цього року населення області взяло удвічі більше «дорогих» кредитів, левову частину відсотків яких не погашає область, ніж ті, що скористалися перевагами Програми.
Причина цього, на думку члена постійної депутатської комісії з промисловості, транспорту і зв'язку Львівської облради, депутата УНП Володимира Креховецького, банально проста - попередня програма була недосконала. «Оскільки йдеться про бюджетні кошти, ми розуміємо, що кредити повинні погашатися протягом одного фінансового року. У 2006 році кошти під цю програму було виділено аж у IV кварталі. Очевидно, що люди не бачили для себе користі брати їх на 2-3 місяці, - пояснює він. - Зараз розробляється нова комплексна програма, опрацьовується нова конфігурація проекту, більш адаптована і простіша для споживачів. Думаю, до кінця літа роботу в цьому напрямку буде завершено».
Паралельно розпочато роботу зі створення інформаційно-консультаційного центру з питань енергозбереження. Центр збиратиме інформацію по усіх новітніх розробках зі сфери енергозбереження, надаватиме фахові консультації з будівництва та терморенова-ції будівель.
Людмила СКЛАДАНЮК, Юлія МОРИКИШКА
Зміни в структурі міжнародного товарообігу
На сьогодні у структурі міжнародного товарообігу відбуваються великі зміни. Постіндустріальні країни підвищили продуктивність сільськогосподарського виробництва. Підвищення попиту на енергоносії сприяло збільшенню в міжнародній торгівлі питомої ваги мінерального палива. У рамках світового господарства склалося декілька основних географічних напрямків міжнародної торгівлі. Характерною рисою їхнього взаємного товарообігу є висока питома вага готових промислових виробів. Отже, на сьогодні можна сказати, що частка продовольства і сировини у структурі міжнародного товарообігу сильно знизилась.
Ірина ОНУФРІВ, студентка ЛКА
Молоко - дефіцит
50 відсотків молокопродуктів у крамницях - підробка?
Наталя ГОЛОВКО
Я |
кщо порівняти кількість молокопродукції на прилавках крамниць з кількістю молока, виробленого в аграрному секторі, виникає запитання: «Де його, молока, стільки береться? Чи не з неба часом?» Покупців ошукують чи не на кожному кроці. Більш як половина молокопродуктів - це розчинені сухі порошки. Зате розлиті вони у яскраві упаковки й коштують недешево.
Молокопереробні підприємства бідкаються, де брати сировину. «Народні молочарні» у селах, практика яких збереглася ще з радянських часів, себе не виправдовують. По-перше, селяни не поспішають здавати молоко по 60 копійок за літр. По-друге, на цих молочарнях часто не дотримуються відповідних санітарних норм. Це другосортне молоко, я